Навчальна програма викладання етики у 5-6 кл. для загальноосвітніх навчальних закладів.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЕТИКА
ПРОГРАМА
/рівень стандарту/ для учнів 5 - 6 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів
Київ - 2006
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають практичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинними. Зміст етики як науки — це знання, реалізовані в ставленні особистості до інших людей, суспільства й природи.
Основною метою шкільного курсу "Етика" є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.
Загальну мету дають змогу реалізувати такі завдання:
поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки;
удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти дружелюбність, ввічливість, повагу й чуйність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному житті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності;
формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства в цілому;
збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчителями, знайомими й незнайомими людьми;
стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, до основ моральної культури.
Програмою передбачено вивчення курсу "Етика" в 5—6 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тільки зберегти наступність і послiдовність вивчення тем від 5-го до 6-го класу, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступності між початковою, основною та старшою школою. Це зумовлено тим, що за Державним стандартом освіти предмет "Етика" в основній школі є складовою освітньої галузі "Суспільствознавство". Крім того, вивчення етичних проблем відбувається на уроках мови, літератури, художньої культури, природознавства тощо.
Курс етики структурований за такими загальними тематичними блоками-розділами:
5-й клас
Вступ. Що вивчає етика.
Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці.
Які правила визначають гармонію людини із собою та з найближчим оточенням.
Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспільстві.
Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
6-й клас
Вступ.
Цінності людини в сучасному світі.
Людина — частина Всесвіту.
Моральні виміри спілкування.
Цінності демократичного громадянського суспільства.
Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструювання змісту освіти в програмі застосовано: аксіологічний, соціокультурний, культурологічний та діяльнісний підходи.
Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на початковому рівні змісту основних етичних понять та моральних категорій, що відбивають систему загальнолюдських та національних цінностей. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови для розуміння та усвідомлення учнями таких основних етичних понять, як, наприклад, добро і зло, доброчинство, сором і совість, товаришування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці моральні цінності.
Усвідомлення учнями моральних цінностей суспільства закладає основи для формування їхньої власної системи духовних цінностей та морального ідеалу.
Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі як одного з соціальних регуляторів систем "індивід—індивід", "індивід—суспільство", а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо.
Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини й суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад громадянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст "Золотого правила" моралі, вони витлумачують повагу до гідності й прав людини як необхідну умову життя в суспільстві.
Культурологічний підхід передбачає вивчення складових моральної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про моральний зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій українського народу, різних народів і національностей, які живуть в Україні.
Оскільки курс "Етика" має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісному підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві варто вбачати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розуміння добра і зла, моралі та справедливості. Навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм.
Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує інтерактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.
Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в межах 35 годин річних. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд.
"Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів", викладені у програмі, містять перелік основних знань, умінь і навичок, що мають бути сформовані в учнів як результат засвоєння кожної теми. Особливий наголос зроблено на навчально-інтелектуальних і творчих уміннях.
Зміст курсу є доступним і розрахований на засвоєння його кожною дитиною. Зрозуміло, що етичні знання п’ятикласників не можуть і не повинні бути систематичними і залишаються, у відповідності до віку дітей, на рівні елементарних уявлень і початкових понять. Так само і розвиток умінь учнів знаходиться на початковому рівні. Основним завданням учителя є надати цим знанням і умінням практичної спрямованості, побачити їх відбиток у позитивних проявах моральної поведінки учнів. Тому оцінювання знань і умінь п’ятикласників з етики насамперед має бути орієнтовано на піднесення мотивації учнів до навчання, на їх заохочення не тільки до вивчення предмета, а й до відповідних роздумів, оцінок і поведінки. А отже, вчителеві варто ширше застосовувати високі бали.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з етики Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Назвати одне—два етичних поняття, моральних чи етикетних норм.
2 Назвати декілька етичних понять теми, моральних і етикетних норм, правил поведінки; сформулювати моральну оцінку ситуації чи вчинку на рівні "добре—погано".
3 Двома—трьома простими реченнями пояснити сутність чи зміст етичного поняття; навести приклади окремих фактів і явищ з моральної практики; дати власну оцінку окремих фактів і явищ моральної практики (на рівні "добре—погано") і пояснити її 1—2 реченнями; сформулювати правило поведінки у відповідності до норми моралі чи етикету.
II. Середній 4 Репродуктивно відтворити (у вигляді 4—6 простих речень) частину матеріалу уроку; дати пояснення етичних понять і термінів уроку; навести приклади морального та аморального в житті людей; оцінити прості моральні ситуації та пояснити свою оцінку у відповідності до норм моралі; на елементарному рівні описати ситуацію морального вибору.
5 Відтворити основний зміст навчального матеріалу уроку, відповідаючи на запитання учителя; визначити окремі ознаки етичних понять; проаналізувати ситуацію за питаннями вчителя, підручника; за допомогою вчителя співвіднести ситуацію з відповідними нормами моралі й етикету і висловити оцінне судження.
6 У цілому самостійно відтворити матеріал теми; охарактеризувати подію, ситуацію, явище з точки зору моральних критеріїв; правильно вживати етичні поняття і пояснювати їх на прикладах; використовуючи приклади з історії та літератури, висловити просте оцінне судження про відповідність чи невідповідність поведінки моральним нормам.
III. Достатній 7 У цілому послідовно, самостійно відтворювати матеріал теми; демонструвати розуміння етичної термінології; давати загальну характеристику етичних феноменів (сутність, прояви, ознаки, приклади); аналізувати етичні судження і наводити приклади на їх підтвердження чи спростування; обґрунтовувати власну думку, моральну оцінку прикладом.
8 Значною мірою самостійно опанувати матеріал уроку; розповідати про етичні феномени, застосовуючи необхідні поняття і терміни; аналізувати відповідні явища і ситуації суспільного життя, визначаючи ознаки моральної поведінки; моделювати прості ситуації морально-етичного змісту і пропонувати шляхи їх розв’язання; добирати 1—2 аргументи на підтвердження висловлених учителем з підручника етичних висновків.
9 Оперувати основним навчальним матеріалом, викладаючи його у розгорнутому і згорнутому вигляді; самостійно аналізувати етичні феномени і робити власні нескладні висновки; обґрунтовувати власні судження і оцінки за допомогою власних прикладів і аргументів; порівнювати і узагальнювати окремі явища морально-духовного життя суспільства; систематизувати та узагальнювати набуті знання.
IV. Високий 10 Самостійно опрацювати матеріал уроку за підручником; моделювати морально-етичні ситуації, пропонувати шляхи їх розв’язання і пояснювати їх; самостійно розв’язати ситуацію морального вибору і пояснити свій вибір, спираючись на етичні категорії; самостійно оцінити моральні явища; з незначною допомогою учителя працювати з іншими джерелами інформації етичного змісту (фото, художній текст, усна розповідь); систематизувати події життя з погляду їх моральної цінності.
11 Вільно викладати навчальний матеріал в усній та письмовій формі відповідно до завдання; самостійно здобути нескладну інформацію етичного змісту з інших, крім підручника і розповіді вчителя, джерел; пояснити зміст понять і категорій етики, застосувати їх для аналізу нових ситуацій, зокрема з власного життя; висловити і обґрунтувати свої думки, оцінки щодо моральної сфери суспільного життя; самостійно порівнювати й оцінювати моральні явища.
12 Послідовно і логічно викладати навчальний матеріал, застосовуючи і пояснюючи етичні поняття і терміни; виявляти творчий підхід у розв’язанні ситуативних завдань, оперуючи набутими знаннями і уміннями; моделювати ситуації морально-етичного змісту, проявляючи гнучкість і мобільність, здатність упереджувати і розв’язувати конфлікти; оцінити рівень власної підготовки та підготовки інших учнів з предмета; підготуватись до уроку, використавши власні джерела інформації.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЕТИКА
ПРОГРАМА
/рівень стандарту/ для учнів 5 - 6 класів середніх загальноосвітніх навчальних закладів
Київ - 2006
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Етика належить до світоглядних дисциплін. Її часто називають практичною філософією і вивчають не тільки для того, щоб дізнатися, що таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинними. Зміст етики як науки — це знання, реалізовані в ставленні особистості до інших людей, суспільства й природи.
Основною метою шкільного курсу "Етика" є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня.
Загальну мету дають змогу реалізувати такі завдання:
поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми та цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки;
удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти дружелюбність, ввічливість, повагу й чуйність до інших, толерантність та милосердя, відрізняти моральність та аморальність, дотримуватися етикетних норм у повсякденному житті, контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими, здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності;
формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства в цілому;
збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, вчителями, знайомими й незнайомими людьми;
стимулювати пізнавальний інтерес учнів до етичного знання, до основ моральної культури.
Програмою передбачено вивчення курсу "Етика" в 5—6 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальний матеріал структуровано так, щоб не тільки зберегти наступність і послiдовність вивчення тем від 5-го до 6-го класу, а й найповніше реалізувати міжпредметні зв’язки та принцип наступності між початковою, основною та старшою школою. Це зумовлено тим, що за Державним стандартом освіти предмет "Етика" в основній школі є складовою освітньої галузі "Суспільствознавство". Крім того, вивчення етичних проблем відбувається на уроках мови, літератури, художньої культури, природознавства тощо.
Курс етики структурований за такими загальними тематичними блоками-розділами:
5-й клас
Вступ. Що вивчає етика.
Чим керується людина у своїх вчинках та поведінці.
Які правила визначають гармонію людини із собою та з найближчим оточенням.
Якими є моральні норми та правила співжиття в людському суспільстві.
Що означає дотримуватися норм етикету в повсякденному житті.
6-й клас
Вступ.
Цінності людини в сучасному світі.
Людина — частина Всесвіту.
Моральні виміри спілкування.
Цінності демократичного громадянського суспільства.
Відповідно до сучасних уявлень про методологічні засади конструювання змісту освіти в програмі застосовано: аксіологічний, соціокультурний, культурологічний та діяльнісний підходи.
Аксіологічний підхід передбачає засвоєння учнями на початковому рівні змісту основних етичних понять та моральних категорій, що відбивають систему загальнолюдських та національних цінностей. У процесі опрацювання матеріалу курсу вчитель має створити умови для розуміння та усвідомлення учнями таких основних етичних понять, як, наприклад, добро і зло, доброчинство, сором і совість, товаришування й дружба тощо. Програмою передбачено ознайомлення учнів з етикетними нормами, що конкретизують та унаочнюють ці моральні цінності.
Усвідомлення учнями моральних цінностей суспільства закладає основи для формування їхньої власної системи духовних цінностей та морального ідеалу.
Соціокультурний підхід передбачає усвідомлення учнями моралі як одного з соціальних регуляторів систем "індивід—індивід", "індивід—суспільство", а також засвоєння ними норм суспільного життя, визнання цінностей взаємоповаги та взаємодопомоги, безкорисливості тощо.
Серед важливих тем, що розкривають складні взаємозв’язки людини й суспільства, особливе місце належить проблемі моральних засад громадянства. Учні набувають уміння оцінювати власні вчинки та вчинки інших з погляду їх суспільної значущості. Засвоюючи зміст "Золотого правила" моралі, вони витлумачують повагу до гідності й прав людини як необхідну умову життя в суспільстві.
Культурологічний підхід передбачає вивчення складових моральної культури особистості й поглиблення та збагачення знань про моральний зміст культури людства, культури, звичаїв і традицій українського народу, різних народів і національностей, які живуть в Україні.
Оскільки курс "Етика" має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то діяльнісному підходові слід надавати пріоритетного значення. Учителеві варто вбачати свою роль у тому, щоб допомогти учням сформувати своє розуміння добра і зла, моралі та справедливості. Навчитися діяти й поводитись, орієнтуючись на моральні правила та цінності. Основним в етиці вважається не вміння гарно говорити про добро та зло, а намагання чинити добро, стверджувати його своїми вчинками, своїм життям, тобто бути добродієм.
Етика як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу. На уроках етики вчитель використовує інтерактивні технології навчання. Актуальними є також бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення.
Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35 годин, 1 година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків-розділів разом з уроками узагальнення та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною, учитель може її змінювати в межах 35 годин річних. Резервний час учитель може використовувати на власний розсуд.
"Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів", викладені у програмі, містять перелік основних знань, умінь і навичок, що мають бути сформовані в учнів як результат засвоєння кожної теми. Особливий наголос зроблено на навчально-інтелектуальних і творчих уміннях.
Зміст курсу є доступним і розрахований на засвоєння його кожною дитиною. Зрозуміло, що етичні знання п’ятикласників не можуть і не повинні бути систематичними і залишаються, у відповідності до віку дітей, на рівні елементарних уявлень і початкових понять. Так само і розвиток умінь учнів знаходиться на початковому рівні. Основним завданням учителя є надати цим знанням і умінням практичної спрямованості, побачити їх відбиток у позитивних проявах моральної поведінки учнів. Тому оцінювання знань і умінь п’ятикласників з етики насамперед має бути орієнтовано на піднесення мотивації учнів до навчання, на їх заохочення не тільки до вивчення предмета, а й до відповідних роздумів, оцінок і поведінки. А отже, вчителеві варто ширше застосовувати високі бали.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з етики Рівні навчальних досягнень учнів Бали Критерії навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Назвати одне—два етичних поняття, моральних чи етикетних норм.
2 Назвати декілька етичних понять теми, моральних і етикетних норм, правил поведінки; сформулювати моральну оцінку ситуації чи вчинку на рівні "добре—погано".
3 Двома—трьома простими реченнями пояснити сутність чи зміст етичного поняття; навести приклади окремих фактів і явищ з моральної практики; дати власну оцінку окремих фактів і явищ моральної практики (на рівні "добре—погано") і пояснити її 1—2 реченнями; сформулювати правило поведінки у відповідності до норми моралі чи етикету.
II. Середній 4 Репродуктивно відтворити (у вигляді 4—6 простих речень) частину матеріалу уроку; дати пояснення етичних понять і термінів уроку; навести приклади морального та аморального в житті людей; оцінити прості моральні ситуації та пояснити свою оцінку у відповідності до норм моралі; на елементарному рівні описати ситуацію морального вибору.
5 Відтворити основний зміст навчального матеріалу уроку, відповідаючи на запитання учителя; визначити окремі ознаки етичних понять; проаналізувати ситуацію за питаннями вчителя, підручника; за допомогою вчителя співвіднести ситуацію з відповідними нормами моралі й етикету і висловити оцінне судження.
6 У цілому самостійно відтворити матеріал теми; охарактеризувати подію, ситуацію, явище з точки зору моральних критеріїв; правильно вживати етичні поняття і пояснювати їх на прикладах; використовуючи приклади з історії та літератури, висловити просте оцінне судження про відповідність чи невідповідність поведінки моральним нормам.
III. Достатній 7 У цілому послідовно, самостійно відтворювати матеріал теми; демонструвати розуміння етичної термінології; давати загальну характеристику етичних феноменів (сутність, прояви, ознаки, приклади); аналізувати етичні судження і наводити приклади на їх підтвердження чи спростування; обґрунтовувати власну думку, моральну оцінку прикладом.
8 Значною мірою самостійно опанувати матеріал уроку; розповідати про етичні феномени, застосовуючи необхідні поняття і терміни; аналізувати відповідні явища і ситуації суспільного життя, визначаючи ознаки моральної поведінки; моделювати прості ситуації морально-етичного змісту і пропонувати шляхи їх розв’язання; добирати 1—2 аргументи на підтвердження висловлених учителем з підручника етичних висновків.
9 Оперувати основним навчальним матеріалом, викладаючи його у розгорнутому і згорнутому вигляді; самостійно аналізувати етичні феномени і робити власні нескладні висновки; обґрунтовувати власні судження і оцінки за допомогою власних прикладів і аргументів; порівнювати і узагальнювати окремі явища морально-духовного життя суспільства; систематизувати та узагальнювати набуті знання.
IV. Високий 10 Самостійно опрацювати матеріал уроку за підручником; моделювати морально-етичні ситуації, пропонувати шляхи їх розв’язання і пояснювати їх; самостійно розв’язати ситуацію морального вибору і пояснити свій вибір, спираючись на етичні категорії; самостійно оцінити моральні явища; з незначною допомогою учителя працювати з іншими джерелами інформації етичного змісту (фото, художній текст, усна розповідь); систематизувати події життя з погляду їх моральної цінності.
11 Вільно викладати навчальний матеріал в усній та письмовій формі відповідно до завдання; самостійно здобути нескладну інформацію етичного змісту з інших, крім підручника і розповіді вчителя, джерел; пояснити зміст понять і категорій етики, застосувати їх для аналізу нових ситуацій, зокрема з власного життя; висловити і обґрунтувати свої думки, оцінки щодо моральної сфери суспільного життя; самостійно порівнювати й оцінювати моральні явища.
12 Послідовно і логічно викладати навчальний матеріал, застосовуючи і пояснюючи етичні поняття і терміни; виявляти творчий підхід у розв’язанні ситуативних завдань, оперуючи набутими знаннями і уміннями; моделювати ситуації морально-етичного змісту, проявляючи гнучкість і мобільність, здатність упереджувати і розв’язувати конфлікти; оцінити рівень власної підготовки та підготовки інших учнів з предмета; підготуватись до уроку, використавши власні джерела інформації.
Курси морально-духовного спрямування
У 2013/2014 навчальному році у 6 класах загальноосвітніх навчальних
закладів України викладатиметься навчальний предмет «Етика». Чинною є програма «Етика, 5–6 кл.»
(видавництво «Перун» 2005 р.).
Основи етики школярі вивчають за
рекомендованими Міністерством освіти і науки України підручниками: «Етика. 6 клас» (автори Данилевська
О.М., Пометун О.І.) та «Етика. 6 клас» (автори Мовчун А., Хоружа Л.).
Частиною
навчально-методичного комплекту з етики для учнів 6 класів є «Робочий зошит з етики для учнів 6 класу» (автор
Данилевська О.М.) (видавництво «Літера ЛТД»).
Як і минулих років, триватиме вивчення курсів
духовно-морального спрямування за програмами, рекомендованими міністерством.
Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами
передусім світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які
вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є
вченням віри, не передбачають вивчення релігійних обрядів, і не повинні ставити
за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає
виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних
переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та
поліконфесійному українському суспільстві.
Викладання предметів духовно-морального
спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови
письмової згоди батьків та за наявності
підготовленого вчителя. При цьому
слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих
предметів, давати їм можливість відвідувати уроки й позакласні заходи.
Особливості
викладання курсів духовно-морального спрямування передбачають відповідні вимоги
до професійної підготовки вчителя. Як було зазначено вище викладати навчальний
предмет «Етика» та факультативні курси духовно-морального спрямування можуть
особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження
відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної
освіти. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних
закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у
Національному університеті «Острозька академія», Львівському католицькому
університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Для
належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів
духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання
можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі
групи, методичні кабінети тощо.
Календарне планування навчального матеріалу вчителі
можуть робити безпосередньо в навчальних програмах. Можна користуватися також
окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі
календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форму яких
визначають самі. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також
методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час
розроблення календарних планів учитель може на власний розсуд використовувати
резервні години – планувати проведення контрольних робіт, лабораторних,
практичних, семінарів, засідань «круглих столів» тощо.
Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного
циклу учителі перевіряють один раз на семестр, виставляючи або не
виставляючи (на власний розсуд) бал за
ведення зошита в журнал. Виставляючи тематичні оцінки, вчитель може враховувати
чи не враховувати оцінку за ведення зошита.
Підручники, посібники, робочі зошити, атласи, зошити для
контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні
мати гриф Міністерства освіти і науки України.
Всі вищезазначені програми з предметів
суспільно-гуманітарного циклу розміщені на сайті Міністерства освіти і науки.
Вийшов друком збірник програм курсів за вибором та факультативних курсів,
рекомендованих міністерством (у трьох частинах).
Немає коментарів:
Дописати коментар