Методичне об'єднання вчителів етики м. Марганця: План роботи

Протокол №4

засідання методичного об'єднання вчителів етики від 19.05.2014 року

Присутні: вчителі етики міста, Малишко Є. методист Управління освіти

2 Відсутні:

Порядок денний:

1. Аналіз роботи ММО за 2013-2014 н. р.

2.Зернини передового педагогічного досвіду вчителів етики міста.

Питання №1

Слухали : Чемересюк Н.Б.,

Тема повідомлення і короткий зміст виступу: проаналізувала роботу ММО вчителів етики за 2013-2014 н.р.

Питання №2

Слухали : методиста Управління освіти Малишко Є.Г.

Тема повідомлення і короткий зміст виступу: про необхідність продовження роботи щодо обміну власними педагогічними знахідками .

Рішення засідання методичного об'єднання:

1. Взяти до уваги виступ Чемересюк Н.Б. по питанню духовного розвитку особистості учнів вчителями міста в 2013-2014 н.р.

2. Кожному вчителю працювати над розробкою власної теми самоосвіти та впроваджувати її на прктиці.

3.Використовувати на практиці запропоновані моделі уроків етики.

4. Роботу ММО вчителів етики визнати задовільною.

Керівник ММО Чемересюк Н.Б.

Секретар Маковецька Л.В.

Формування життєвих компетентностей учнів на уроках етики.

Виступ вчителя етики НВК-ліцею№10 Шерстньової О.В.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392), сказано, що він ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного й діяльнісного підходів. Пов’язано це з тим, що ХХІ століття ставить нові вимоги перед людством, окреслює нові тенденції, що впливають на всі сфери життєдіяльності людини і суспільства. Компетентнісний підхід до освіти — це спроба привести у відповідність освіту й потреби ринку праці.

Кінцевим результатом навчання етики є сформовані предметна -компетентність та ключові компетентності, зокрема інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна, громадянська, здоров’язбережувальна.

Говорячи про компетентність ми маємо на увазі міцну систему знань, вмінь і навичок, досвід навчальної та життєвої діяльності, вироблення ціннісних орієнтацій, позитивної мотивації .

Виходячи з цього можна сказати, що у процесі формування компетентностей як предметних так і життєвих перед вчителем виникають наступні завдання:

1. сформувати понятійний апарат;

2. навчити алгоритмам основних операцій;

3. показати способи використання набутих знань при розв’язанні проблеми;

4. забезпечити умови для творчої самореалізації учнів;

Яким чином реалізувати поставлені завдання?

Мабуть універсальної педагогічної технології «на всі випадки життя» не існує. Процес формування ключових компетентностей потребує вмілого поєднання елементів різних технологій, комбінування різноманітних методів та прийомів. І кожен вчитель має власний «рецепт» розв’язання цієї проблеми, сформований роками кропіткої праці. І, гадаю, що навіть в умовах впровадження нової програми, набутий досвід не втратив своєї актуальності. Звичайно, доведеться адаптувати систему напрацьованих методів до вікових особливостей 5-тикласників, а також розв’язати низку проблем, пов’язаних з недоцільним змістом та вимогами програми.

Особисто я у своїй педагогічній діяльності використовую елементи таких технологій:

1. Впровадження в навчальну діяльність проектних технологій;

2. Впровадження в навчальний процес елементів інтерактивного навчання;

3. Використання в ході навчальної діяльності проблемного навчання;

Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом Джоном Дьюї більше століття тому. Великою перевагою проектної діяльності є вміння, яких набувають учні:

1. планувати свою роботу;

2. працювати з різними джерелами інформації;

3. Самостійно накопичувати та опрацьовувати матеріал;

4. аналізувати, порівнювати, робити висновки;

5. аргументувати свою думку;

6. приймати рішення;

7. презентувати результати роботи;

8. працювати в соціумі;

Використання методу проектів дозволяє на досить високому рівні формувати у дітей ключові компетентності. Мабуть саме тому проектна діяльність є невід’ємною частиною нової програми.

Використання інтерактивних вправ під час вивчення етики в 6 класі, на мій погляд, є доцільним. Вони дозволять підтримувати інтерес учнів до етики та їх мотивацію на високому рівні. Крім того підготують учнів до активної діяльності, спільної праці та ефективної взаємодії, що обов’язково знадобляться дітям під час створення їх першого проекту в кінці року.

Використання проблемного навчання дозволить розвивати мислення учнів, їх аналітичні та творчі здібності. Зрозуміло, що навряд чи учні 6 класу будуть здатні самостійно розв’язати задачу проблемного характеру. А ось метод проблемного викладу буде цілком доречним, оскільки буде спонукати дітей розмірковувати, свідомо сприймати навчальний матеріал. Не менш ефективним буде і евристичний метод, оскільки під керівництвом вчителя діти вчаться осмислювати умови завдання, актуалізувати отримані раніше знання та навички, аналізувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати, перевіряти результати роботи.

Компетентність — це не просто сума знань, умінь та навичок, а психосоціальна риса, яка надає учневі сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем. Реалізувати компетентнісний підхід до навчання етики дозволяють технології діяльнісного та особистнісно зоорієнтованого навчання. Інтерактивні технології та метод проектів підсилюють ефект, дозволяючи перенести акцент з формування компетентності, , на формування комунікативної, соціальної компетентності, саморозвитку та самоосвіти учнівської молоді. Використання різних форм та методів навчальної діяльності дає можливість розвивати у учнів навики самостійно здобувати потрібну для роботи інформацію, виконувати відбір інформації та її опрацювання; формувати риси творчої особистості, забезпечувати ґрунтовні знання з предмета та стійкий інтерес до процесу вивчення етики. Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової та не вичерпується змістом певної дисципліни.

Духовний розвиток особистості в умовах сучасного навчального закладу
Виступ вчителя етики ЗОШ№11 Переяславець К.П.

.Щаслива людина, що має розум ясний і гострий, - вона осягає істину. Подвійно таланить тому, хто має душу добру й серце чуле, його духовне єство, мов сонях до сонця, завжди прихилене до людського болю, добра і шляхетності. І, либонь, потрійно благословен той, у кого і розум проникливий, і серце людяне, - він теж бачить істину, а дух його співзвучний усім людським радощам і печалям.

У громадянському вихованні особливого значення в сучасних умовах набуває формування духовності та духовної культури школярів. У проекті концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності зазначається, що громадянськість є багато аспектним поняттям. Це фундаментальна духовно – моральна якість, світоглядна і психологічна характеристика людини, що має культурологічні засади.

В усі часи людство обережно ставилося до формування душі дитини, адже на міцному ґрунті духовності зростає і особистість, відповідальна за думку, слово і вчинок.

Школа дзеркально відбиває проблеми і негаразди суспільства. Кінцевою метою всіх перетворень є духовний розвиток особистості. Великі надії покладає держава на вчителя. Як на творчого, знаючого, талановитого професіонала, який би зміг реалізувати завдання гуманної педагогіки, впливати на процес зростання духовності підростаючої особистості.

Стикаючись поза школою з безмежним спектром соціальних груп, явищ і відносин, учні набувають новий досвід. Практика та інформація такого роду об‘єктивно повинні привертати пильну увагу вихователів у силу своєї сумлінності, соціальної спонтанності, інтелектуальної і моральної непідготовленості дітей до їх критичного переосмислення.

Тут педагогу і знадобиться досвід творчого сприйняття дійсності. Саме він повинен вчасно помітити, оцінити елементи нового, що зароджуються у поведінці, системі ціннісних ставлень та інтересів учнів, вступити з ними в контакт і допомогти подолати негативні явища.

Критерієм успіху стають не абстрактні колективні інтереси, а якість життя конкретної особистості. Життєва практика доводить , що відсутність можливості розвитку особистості школярів, зокрема духовного, неминуче призводить до деградації, до повернення на нижчі, егоїстичні рівні свідомості. Це затримує й ускладнює процес формування людини майбутнього.

Вміти створювати свій внутрішній світ, не схожий на навколишню діяльність, - один з найважливіших проявів духовності.

Духовно розвинена людина – це людина, яка глибоко усвідомлює саму себе й може сама свідомо керувати своїми вчинками, спрямовуючи їх на досягнення суспільно важливих цілей і підпорядковуючи їх нормам і вимогам людяності.

Важливим регулятором людських дій є, насамперед, совість. Видатний німецький філософ Еммануїл Кант говорив, що совість – це закон, який живе в нас самих, а французький філософ Гольбах називав совість нашим внутрішнім суддею. Духовно розвинена людина сама контролює свої дії. Прагне не допускати їх відхилення від певних суспільних вимог і норм. Така людина керується почуттям або розумінням свого обов‘язку.

Не можна уявити духовно розвиненої людини, якій би не були властиві такі риси, як гідність і честь. Гідність особистості визначається її самоцінністю.

Усвідомлення своєї гідності не дозволяє людині принижуватися, плазувати перед сильнішим за себе, займатися підлабузництвом або лицемірити. Разом з тим гідність людини вимагає належної поваги до неї з боку інших людей. Честь особистості ґрунтується на її особистих або колективних заслугах перед суспільством. Тому захищати свою честь, честь свого колективу чи своєї професії – це значить підтримати своїми діями відповідну репутацію.

Людина завжди таємниця, і до неї треба ставитися дуже уважно. Це намагання побачити добро в кожній людині є основою любові до всіх. Це – категорична умова глибокої моральності. Наша душа вимірюється саме тим, наскільки вона навіть в найгіршій людині вміє відшукати елемент добра і за це полюбити її. “доброта твориться Людиної в людині і Людиної в самій собі”- писав В.О. Сухомлинський.

Дитина опиняється у фокусі нашої уваги. Ця обставина змушує вчителя подивитися на учня з іншого боку, зокрема, заглибитись у внутрішній світ кожної дитини.

Якщо ми хочемо бути справжніми вихователями, нам необхідно розкрити перед юним серцем красу людського передусім у самому собі – це дуже важливо. Підлітки повинні розуміти, відчувати красу людського в повсякденній праці свого вихователя. Джерелом культури людських емоцій є здатність учителя відчувати серцем внутрішній духовний світ людини.

Першим соціальним середовищем, що має вирішальне значення у вихованні дитини, є сім‘я. Найближчою людиною, в духовній аурі якої дитина перебуває в ранній період свого життя є мати. Незабаром близькими для неї стають учитель, шкільні друзі, однодумці з молодіжних організацій, тощо.

Велику частину свого життя дитина проводить у школі на уроці. Урок – не лише основна форма навчання, але і сфера, у якій переважно відбувається шкільне виховання. На уроці чинником виховання служить все, з чим учень взаємодіє. Це означає, що вчитель змушений постійно тримати в полі зору аспекти уроку, вивчати їх виховні можливості і на цій основі навчитися впливати на весь виховний процес. Виховне значення тут передусім має специфічний зміст кожного предмета.

Гуманітарні дисципліни репрезентують людину через літературні та історичні образи, вчинки літературних персонажів та історичних героїв, зображення їхніх досягнень і моральних прорахунків, духовного життя, прагнень, тощо. Все, що діти роблять на кожному уроці – їхня праця. За час свого навчання в школі учень відбуває близько 10-12 тисяч уроків, і зусилля, спрямовані на пізнання, розвиток і само виховання також є нелегкою працею. Праця потребує атмосфери духовності.

У зв‘язку з цим В. Сухомлинський з гіркотою зазначив , що в школі ми часто стикаємося з такою ситуацією, коли навчальна праця є, а духовного життя немає. Навчальний предмет стає нудним, “обов’язковим, що позбавляє працю радості і задоволення”.

Протокол №3

засідання методичного об'єднання вчителів етики від 19.03.2014 року

Присутні: вчителі етики міста, Малишко Є. методист Управління освіти

2 Відсутні:

Порядок денний:
1. Духовний розвиток особистості в умовах сучасного навчального закладу.
2.Майстер-клас"Аспекти моделювання уроків з курсу духовно-морального спрямування."
3. "Формування життєвих компетентностей учнів на уроках етики."
Питання №1
Слухали Переяславець К.П.,
Тема повідомлення і короткий зміст виступу: розповіла про важливе значення духовного розвитку особистості в умовах сучасного навчального закладу.
Питання №2
Слухали : методиста Управління освіти Малишко Є.Г.
Тема повідомлення і короткий зміст виступу: про необхідність продовження роботи щодо обміну власними педагогічними знахідками, поновлення традиції складати творчі звіти вчителями щодо роботи протягом навчального року.
Майстер-клас"Моделювання уроків з курсу духовно-морального спрямування."
Питання №3
Слухали:Шерстньову О.В., вчителя етики НВК-ліцею№10
Тема повідомлення і короткий зміст виступу: познайомила з досвідом роботи по формуванню життєвих компетентностей учнів на уроках етики.
Рішення засідання методичного об'єднання:
1. Взяти до уваги виступ Переяславець К.П. по питанню духовного розвитку особистості в умовах сучаного навчального закладу.
2. Протягом навчального року кожному вчителю працювати над розробкою власної теми самоосвіти та оформленням її у вигляді творчого звіту.
Використовувати на практиці запропоновані моделі уроків етики.
3. Взяти до уваги досвід Шерстньової О.В. по формуванню життєвих компетентностей учнів на уроках етики.
Керівник ММО Чемересюк Н.Б.
Секретар Маковецька Л.В.

Протокол №2

засідання методичногооб'єднаннявчителів етики від 18.12.2013 року

Присутні: вчителі етики міста, Малишко Є.Г. — методист Управління освіти.
Відсутні: 2

Порядок денний:
1.Питання етичного виховання в педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського.2.Компетентність педагога у вихованні духовної культури та ціннісних орієнтирів учнів.Перлини педагогічного досвіду.
3.Використання інноваційних технологій на уроках етики з метою розвитку творчого потенціалу учнів..(Виступ по проблемі)
4.Звіт про участь керівника МО Чемересюк Н.Б. у ХІ обласних Архангело-Михайлівських філософсько-богословських читаннях(ДОІППо).
Питання №1
Слухали:Чемересюк Н.Б.,
Тема повідомлення і короткий зміст виступу:розповіла про напрямки етичного виховання в спадщині В.О.Сухомлинського. Закликала активно використовувати його досвід у своїй практиці.
Питання №2
Слухали:виступи вчителів етики з досвіду роботи.
Тема повідомлення і короткий зміст виступу: про необхідність продовження роботи щодо обміну власними педагогічними знахідками, поновлення традиції складати творчі звіти вчителями щодо роботи протягом навчального року, оформлюва ти ці звіти у вигляді творчих робіт, що будуть зберігатися у папці “Творчий педагогічний доробок вчителів етики ”

Питання №3

Слухали: вчителя етики ЗОШ№2 Городецьку О.С..
Тема повідомлення і короткий зміст виступу: познайомила з досвідом роботи за проблемою"Розвиток духовних та моральних цінностей через впровадження інтерактивних технологій".
Питання№4
Чемересюк Н.Б. розповіла про участь в філософсько-богословських читаннях. Мета:осмислення сучасного стану духовно-моральної освіти та виховання, шляхи подальшого розвитку в контексті становлення нової освітньої парадігми в Україні в добу глобалізації.
Рішення засідання методичного об'єднання:
1. Взяти до уваги повідомлення Чемересюк Н.Б. про необхідність впровадження досвіду В.О. Сухомлинськогов навчальний процес для більш ефективного викладання предмета “Етика”.
2. Протягом навчального року кожному вчителю працювати над розробкою власної теми самоосвіти та оформленням її у вигляді творчого звіту.
3. Взяти до уваги запропонований досвід роботи Городецької О.С. з використання ітерактивних технологій у викладанні етики .
4.Приймати участь в семінарах та інших заходах, направлених на впровадження духовних та сімейних цінностей .
Керівник МО
Чемересюк Н.Б.
Секретар Маковецька Л.В.

Моральне виховання в педагогічній спадщині В.О
Сухомлинського

Становлення людини у освіті як неповторної індивідуальності з притаманною їй високою духовністю. Особливості морального виховання у педагогіці В. Сухомлинського. Любов до дитини як головна засада
.морального виховання

Актуальність дослідження теми обумовлена тим, що особистісний підхід до дитини -- основа нової філософії виховання -- ґрунтується на педагогічній підтримці, принципі центрації виховання на розвитку особистості і передбачає передусім визнання пріоритету особистості, який повинен стати основою ідеології суспільства у сфері виховання, центральною ціннісною орієнтацією.

Особистісний підхід в педагогіці -- це ставлення до дитини як до особистості і відповідального суб'єкта власного розвитку, це взаємодія на основі суб'єкт-суб'єктних відносин і сприйняття його як найвищої життєвої цінності; це визнання права кожного вільно здійснювати свій вибір і волевиявлення. Принцип центрації педагогіки на розвиток особистості вимагає демократичного стилю взаємодії суб'єктів, його гуманізації.

Аналіз сучасної ситуації дозволяє стверджувати, що навіть молодші школярі стикаються з унікальним феноменом -- необхідністю оволодіння наукою виживання на основі розвитку соціально-психологічних засобів пристосування до складних (навіть екстремаль них) життєвих ситуацій. Спектр здібностей, які стосовно до цього мусить розвинути соціальна робота (як стверджують такі науковці, як І.Д.Бех [2], В.О.Білоусова [4], Є.В.Бондаревська [6] та ін., надзвичайно широкий -- від фізичних якостей, які потрібні кожному як для зустрічі з довкіллям, з іншими людьми з метою, зазвичай далекою від ідеалу творчої співпраці, взаємодопомоги, до вміння вижити у співтоваристві інших, залишаючись при цьому вільною і відповідальною особистістю.

Нова школа матиме справу з унікальністю, самобутністю особистості, оскільки індивідуальність виявляється головним принципом етики і мусить виступити керівним методологічним положенням у гуманістичному вихованні.

У зв'язку з цим практичним завданням педагога є виявлення й розвиток усіх позитивних сил дитини, соціальна робота з метою виховання усвідомлення своєї неповторності і спонукання до самовиховання та самореалізації, але важливо, щоб самореалізація дитини не пригнічувала переваг та інтересів інших людей. Як показує шкільна практика і стверджують учені [5], абсолютизація розкріпачення особистості призводить до сприйняття особистого інтересу як абсолютного блага. За такого підходу гуманістична мораль руйнується.

Цілеспрямований розвиток гуманної особистості, яскравої індивідуальності можливий лише тоді, коли теорія освіти не декларуватиме необхідність гуманізації виховного процесу, а систематично за допомогою доцільних технологій втілюватиме її у практику підготовки підростаючого покоління до активної життєтворчості.

Обмірковуючи сутність морального виховання, необхідно мати на увазі, що мораль - та галузь етичних цінностей, яка передусім визнається кожною людиною. Масштаби і зміст цієї сфери змінюються з часом і різняться у різних народів і верств населення. (Принцип множини моралей і єдності етики). Головними проблемами в моралі постають питання про те, що таке добрій звичай, що притаманно, що робить можливим суспільне життя людей, в якому кожний відмовляється від повного здійснення життєвих цінностей (“приймання їжі, потреба в безпеці, прагнення до значущості та влади). На користь здійснення цінностей соціальних . Пануючою мораллю у всіх народів та в усі часи, крім соціальних цінностей належать також й ті, що розцінюються релігією як блага поведінка (Любов до ближнього, благо чинність, вшанування предків тощо).

Сучасний етап розвитку освіти в нашій країні може бути справедливо названий перехідним.

Любов до дитини - як головна засада морального виховання В.О.Сухомлинського

Любити дітей - значить затверджувати їхню неповторність, унікальність не на словах, а на ділі, уміти побачити їх гарними і вселити їм, що вони гарні.

На думку В.А. Сухомлинського, єдина реальна рушійна сила виховання - прагнення дитини бути гарним. Називаючи дитину брехуном, ледарем, грубіяном (батьки, вчителі адже принципові і недоліків не терплять), ми зосереджуємо її на недоліках, і вона думає: «Я й справді - незначність...», тим самим ми виховуємо брехунів, ледарів, грубіянів, слабких, невпевнених у собі людей.

Любити дітей - значить уміти виразити любов у ласкавому слові, що схвалює посмішкою: «У тебе обов'язково вийде, ти - розумниця, постарайся ще...». Потрібно бути терплячим, не відповідати лайкою на брутальність роздратованого підлітка, на його неслухняність, неохайність, знать, що негайна «віддача» у вихованні неможлива.

Сутність і специфіка особистісно зорієнтованого виховання найбільш чітко виявляються в його порівнянні з традиційним. Особливості виховання в масовій школі полягали в тому, що воно хоча й було за радянських часів соціократичним, проте це не означає, що в цій моделі абсолютно ігнорувалися індивідуальні запити і потреби учнів, але вони заохочувалися і задовольнялися лише у разі відповідності із загальнодержавними інтересами. А головним критерієм оцінки якості виховання вважалася політична орієнтація людини, її лояльність, а не індивідуальний Особистісний розвиток. Хоча і в часи соціократичної школи виникали і роз вивалися, здійснюючи значний вплив на масову практику, осередки гуманістичної педагогічної культури. Мова йде про видатного педагога-гуманіста В.О.Сухомлинського. Виховання у нього -- це творення щастя кожного вихованця. «Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної із тисячі граней, знайти ту, яка, якщо її як алмаз шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, тільки її неповторну грань -- у цьому полягає мистецтво виховання.

Формування основ особистості, виховання моральних якостей, творчих особливостей і розкриття індивідуальності дитини. Критерії сформованості моральних якостей учнів молодшого шкільного віку. Шляхи використання форм та методів морального виховання учнів.

Історичні і психолого-педагогічні основи морального виховання учнів, його місце та значення в практичній роботі вчителя на сучасному етапі. Можливості уроків образотворчого мистецтва в процесі морального виховання учнів молодшого шкільного віку.

Особливості організації морального виховання в початковій школі. Сутність морально-виховного потенціалу українських народних традицій та обрядів. Аналіз наявності досвіду використання народних традицій та обрядів морального виховання в початковій школі.

Місце педагога в системі освіти, проблема виховання характеру людини та розвиток мислення школярів. Моральне і естетичне виховання учнів та ідея народності виховання Ушинського. Застосування педагогічних тез Сухомлинського в системі родинного виховання.

Складністю й багатогранністю феномену дитинства пояснюється різне трактування його багатьма дослідниками. Проте, попри суперечливість оцінок і суджень, дитинство завжди було, є і буде най більшою соціальною цінністю, яку колись знало, знає і буде знати людство.

Воно «цілісно розкриває глибинну правду про людину, людську природу та сутність», воно є «одкровенням самої неосяжної глибини реальності» [9]. Тому педагог, працюючи з дітьми, має не тільки адекватно сприймати і розуміти дитинство, але й зберегти і відтворити «дитинний стан» -- дитинний стан самого себе. За визначенням В.Лімонченко, «це такий стан людської душі, що характеризується справжньою безпосередністю і самоцінністю, свіжістю світосприйняття, здатністю щиро дивуватися і запитувати, цілісністю проявів життя, відсутністю утилі тарної зацікавленості, готовності до іманентного самоперетворення, до самозміни, непримусовістю діяльності та спілкування, глибиною переживань» [9]. У педагогіці ця ідея була втілена та творчо розвинена у теоретичних наробках та практичній діяльності відомих педагогів-практиків В.Сухомлинського, Я.Корчака, а також підтримана сучасними педагогами-вченими Ш.Амонашвілі, О.Захаренком. Тобто педагог має піднятися до дитини, не опуститися, а саме піднятися, дорости до дитини, «піднестися над самим собою». Гуманістичні принципи особистості педагога, його позиція з питань ви ховання особистості дитини, за слушним висловом Ш.Амонашвілі, полягає в тому, щоб любити дітей і приймати їх такими, якими вони є, олюднювати середовище, в якому живе дитина, про жити в дитині своє дитинство з тим, щоб пізнати життя дитини. Адже у про цесі розвитку дитина пізнає саму себе, своє минуле, свої теперішні можливості та своє майбутнє.

Сутність і специфіка особистісно зорієнтованого виховання найбільш чітко виявляються в його порівнянні з традиційним. Особливості виховання в масовій школі полягали в тому, що воно хоча й було за радянських часів соціократичним, проте це не означає, що в цій моделі абсолютно ігнорувалися індивідуальні запити і потреби учнів, але вони заохочувалися і задовольнялися лише у разі відповідності із загальнодержавними інтересами. А головним критерієм оцінки якості виховання вважалася політична орієнтація людини, її лояльність, а не індивідуальний особистісний розвиток. Хоча і в часи соціократичної школи виникали і роз вивалися, здійснюючи значний вплив на масову практику, осередки гуманістичної педагогічної культури. Мова йде про видатного педагога-гуманіста В.О. Сухомлинського. Виховання у нього -- це творення щастя кожного вихованця. «Виховання полягає в тому, щоб уміло, розумно, мудро, тонко, сердечно торкнутися до кожної із тисячі граней, знайти ту, яка, якщо її як алмаз шліфувати, засяє неповторним сяйвом людського таланту, а це сяйво принесе людині особисте щастя. Відкрити в кожній людині її, тільки її неповторну грань -- у цьому полягає мистецтво виховання» .

Тому під час розробки доцільних гуманістичних технологій організації соціально-педагогічної роботи з метою реалізації особистісно зорієнтованого виховання школярів ми керувалися такими концептуальними положеннями:

- Освіта - це передусім становлення людини як неповторної індивідуальності, з притаманною їй високою духовністю. Впроваджувати соціальну роботу з процес виховання молодших школярів - означає допомогти їм стати суб'єктом куль тури, навчити життєтворчості.

Тоді й дитинство виступає не як «застиглий вік», а як «цікаве, насичене, бурхливе» життя. Тільки дитинство зберігає розвивальну тенденцію. Ця ідея глибоко розкрита у працях психологів (О.Леонтьєв, Д.Ельконін, Л.Божович, Б.Ельконін) та педагогів (В.Сухомлинський, Ш.Амонашвілі, О.Савченко). Сім'я, дошкільні установи та школа мають допомогти дитині на шляху подорослішання, тоді і дитинство у неї буде радісним і щасливим. Адже подорослішання є однією із рушійних сил дитинства. Розглядаючи дитинство як першооснову життя людини, Ш.Амонашвілі («Школа жизни») розвинув теорію про три рушійні сили дитинства, які визна чають рух людини вперед. Це -- прагнення до подорослішання, прагнення до свободи і прагнення до розвитку: «Прагнення до подорослішання є найсильнішою і найголовнішою тенденцією в дитині. Вона несе в собі таку силу Природи, яку несе рослина, яка пробивається крізь асфальт, щоб побачити світло» Дві інші тенденції до розвитку і свободи виходять із прагнення до подорослішання.» .

Воно «цілісно розкриває глибинну правду про людину, людську природу та сутність», воно є «одкровенням самої неосяжної глибини реальності» . Тому педагог, працюючи з дітьми, має не тільки адекватно сприймати і розуміти дитинство, але й зберегти і відтворити «дитинний стан» -- дитинний стан самого себе. За визначенням В.Лімонченко, «це такий стан людської душі, що характеризується справжньою безпосередністю і самоцінністю, свіжістю світосприйняття, здатністю щиро дивуватися і запитувати, цілісністю проявів життя, відсутністю утилі тарної зацікавленості, готовності до іманентного самоперетворення, до самозміни, непримусовістю діяльності та спілкування, глибиною переживань» [9]. У педагогіці ця ідея була втілена та творчо розвинена у теоретичних наробках та практичній діяльності відомих педагогів-практиків В.Сухомлинського, Я.Корчака, а також підтримана сучасними педагогами-вченими Ш.Амонашвілі, О.Захаренком. Тобто педагог має піднятися до дитини, не опуститися, а саме піднятися, дорости до дитини, «піднестися над самим собою». Гуманістичні принципи особистості педагога, його позиція з питань ви ховання особистості дитини, за слушним висловом Ш.Амонашвілі, полягає в тому, щоб любити дітей і приймати їх такими, якими вони є, олюднювати середовище, в якому живе дитина, про жити в дитині своє дитинство з тим, щоб пізнати життя дитини. Адже у про цесі розвитку дитина пізнає саму себе, своє минуле, свої теперішні можливості та своє майбутнє.

Протокол №1

засідання методичного об'єднання вчителів етики від 28.08.2013 року

Присутні: вчителі етики, Малишко Є.Г. — методист Управління освіти.

Відсутні: 2

Порядок денний:

1. Організація навчально-виховного процесу в 2013-2014 н.р. Методичні рекомендації щодо вивчення предмета в 2013-2014 н.р.

2. Обговорення програм, підручників з етики.

3. Обговорення та затвердження плану роботи методичного об'єднання вчителів етики на 2013-2014 н.р.

Питання №1

Слухали: керівника МО Чемересюк Н.Б.

Тема повідомлення і короткий зміст виступу: ознайомила присутніх з організацією навчально-виховного процесу в 2013-2014 навчальному році, нагадала про специфіку та особливості предмета , про необхідність подальшого впровадження нових освітніх технологій у навчальний поцес.

Питання №2

Слухали: керівника МО Чемересюк Н.Б..

Тема повідомлення і короткий зміст виступу: ознайомила присутніх з рекомендаціями ДОІППО щодо викладання етики у 2013-2014 навчальному році: вивчення предмету здійснюватиметься в 6-х класах за такими збірниками програм: “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Етика 5-6 класи”. К.: Ірпінь, 2005 р. Програма пропонує жорсткий поурочний поділ навчального матеріалу з обов'язковим відведенням годин на узагальнення матеріалу за темами.

Питання №3

Слухали: керівника РМО Чемересюк Н.Б..

Тема повідомлення і короткий зміст виступу: повідомила про результати роботи МО вчителів етики у минулому навчальному році і постаила на обговорення та затвердження попереднього плану роботи МО на 2013-2014 навчальний рік.

Рішення засідання методичного об'єднання:

1. Роботу МО вчителів етики за 2012-2013 навчальний рік можна вважати задовільною.

2. Взяти до уваги рекомендації щодо вивчення предмета в 2013-2014 н.р., працювати за рекомендованими програмами та підручниками.

3. Затвердити план роботи МО на 2013-2014 навчальний рік.

4. Взяти до уваги рекомендації щодо контролю та оцінювання знань та умінь учнів з етики.

Керівник МО Чемересюк Н.Б.

Секретар Маковецька Л.В.

Аналіз роботи міського методичного об'єднання вчителів етики у 2012-2013 навчальному році

У 2012-2013 навчальному році робота міського методичного об'єднання вчителів етики була спрямована на реалізацію державної освітньої політики, визначеної Національною доктриною розвитку освіти, концепцією розвитку, прийнятою на засіданні колегії Міністерства освіти і науки України 04.12.2003 року №12/7-4, затвердженої наказом МОН від 13.04.2004 року №303 та Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, Державною програмою “Вчитель”, указами президента України, постановами уряду, чинним законодавством про освіту, програмою розвитку освіти в Дніпропетровській області, міських програм у галузі освіти.

Аналіз діяльності міського методичного об'єднання вчителів етики засвідчує, що вчителі, в цілому, забезпечують реалізацію єдиної державної політики в галузі освіти.

Протягом 2012-2013 навчального року міське методичне об'єднання вчителів етики працювало згідно затвердженого плану. Через мережу колективних, групових та індивідуальних форм методичної роботи продовжувало працювати над організаційним та науково-методичним забезпеченням реалізації методичної проблеми: “Створення умов для якісної освіти за рахунок сучасного науково-методичного забезпечення обгрунтованої системи компетентісно-зорієнтованого навчання”; виховної проблеми: “Соціалізація учнівської молоді в умовах реформування та гуманізації освіти”.

Методичне об'єднання вчителів працювало над підвищенням загальнопедагогічної фахової майстерності викладачів етики, наданням методичної допомоги вчителям, що її потребують. Жоден з вчителів етики не пройшли фахову підготовку на курсах підвищення кваліфікації . У цьому навчальному році прийняли участь у двох обласних семінарах на базі ДОІППО та спеціалізованої школи №71 міста Кривого Рогу..

Шкільний курс “Етика” належить до світоглядних дисциплін, головною метою курсу є створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учнів. Саме в цьому напрямку і проводили свою роботу вчителі ММО. Викладачі етики в школах міста входять до шкільних МО предметів гуманітарного циклу, беруть участь у проведенні круглих столів , семінарах. Кожен учитель працює над підвищенням рівня власної самоосвіти, розробляючи власну тему, впроваджує в роботі інформаційно-комунікативні технології. Вчителі етики регулярно зустрічалися на засіданнях МО, семінарах, на яких оперативно вирішували термінові питання,

обмінювалися досвідом.

На засіданнях ММО були розглянуті всі питання, внесені до річного плану роботи.

Роботу ММО вчителів етики за 2012-2013 навчальний рік можна вважати задовільною.

План

засідань методичного об’єднання

№ п/п	Зміст роботи	Термін проведення	Місце проведення		Відповідальний	Примітка
І.	1.Звіт голови м/о вчителів етики про роботу м/о в 2013-2014н.р. 2.Методичні рекомендації щодо вивчення предмета в 2013-2014 н. р. 3.Робота вчителів етики в єдиному інформаційному просторі.	Серпень	СЗШ№1		Чемересюк Н.Б. Члени М/О Методист метод. кабінету Малишко Є.Г..
ІІ.	1.Питання етичного виховання в педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського. 2.Компетентність педагога у вихованні духовної культури та ціннісних орієнтирів учнів. 3.Використання інноваційних технологій на уроках етики з метою розвитку творчого потенціалу учнів..(Виступ по проблемі)	Листопад	СЗШ№2		Чемересюк Н.Б Члени М/О. Городецька О.С.
ІІІ.	1.Духовний розвиток особистості в умовах сучасного навчального закладу. 2.Майстер-клас «Аспекти моделювання уроків з курсу духовно-морального спрямування.» 3.Формування життєвих компетентностей учнів на уроках етики. ( Виступ по проблемі).	Березень	СЗШ№11		Чемересюк Н.Б. Переяславець К.П. Резунова О.Г.
IV.	1.Аналіз роботи М/О за 2013-2014н. р. 2.Зернини передового педагогічного досвіду вчителя	квітень-травень		ЗОШ№3	Чемересюк Н.Б. Члени М/О

Методичне об'єднання вчителів етики м. Марганця

Сторінки

План роботи

Немає коментарів:

Дописати коментар